У Неземній країні Той, Хто Ласкавий і Люблячий, подарував мені чудові квіти і запросив мене на Великий Святковий бал. Ці квіти й були перепусткою на бал. Я взяла чудовий букет у руки і враз відчула, що отримала здатність літати! Небесний Вітер подарував мені невидимі могутні крила.
Я знала, що для того, щоб потрапити на бал, мені треба перелетіти через всю землю. Я летіла і говорила людям про Бога, запрошуючи всіх на Небесне Свято. У моїх руках були квіти Віри, Любові, Милосердя, Довготерпіння, Радості, Смирення , Вірності… Аромати цих квітів досягали сердець.
Іноді було дуже важко, але я летіла. Стало холодно і темно. Рвучкий морозний вітер заважав мені летіти вперед. Мої губи замерзли і я втратила здатність говорити.
Раптом я побачила, що квіти в моїх руках засохли. В їх голівоньках було багато насінинок. Я дуже засмутилась і вже більш не мала сили ширяти над землею. Хтось злий позад мене сміявся і казав, що я вже ніколи не потраплю на бал.
Враз я побачила, що стою на високій горі. Внизу була бездонна страшна прірва, переді мною розкривався чудовий краєвид—гори, долини, ріки, моря… А вгорі височенне голубооке небо. І знову злий голос за спиною: «Ти зараз впадеш і розіб’єшся!” Я не повернулась до того голосу, нічого не відповіла, бо вірила, що можу полетіти. Не своєю силою, а силою Того, Хто подарував мені крила…«Ті, хто надію покладають на Бога, обновляться в силі, підіймуть крила, як орел, полетять і не впадуть»!!!
Я зробила крок над прірвою і відчула, що могутні крила піднімають мене у височінь. Так, я знову летіла!!! Букет сухих квітів я притискала до грудей .Небесний Вітер прошепотів до мене: «Заховай насінинки у серце…» Пісня хвали полилася з моїх вуст. Це був політ щастя. Я знов говорила людям про Бога, знов запрошувала на Небесний бал і дарувала всім насінинки квітів. Мені вже не було важливо, чи зможу я потрапити на цей бал, але я дуже хотіла, щоб на нього пройшли люди, щоб вони зустрілися з Тим, Хто Люблячий, Ласкавий і Вічний!!!
З висоти польоту я помітила, як кольорові струмочки потекли за обрій, зливаючись у веселкову ріку, яка досягала Неба. І я побачила біля Небесної брами Того, Хто подарував мені квіти. Я стояла й дивилась, як приходили до Нього люди з букетами у руках і пахощі Небесної радості наповняли моє серце.
Я стояла, не зважуючись підійти, бо квітів у мене не було… Враз Він Сам підійшов до мене, взяв за руку і лагідно сказав: « Пішли, вже все готово до початку балу…»
—Але ж у мене немає перепустки—прошепотіла я.
—Доню Моя, у тебе є плоди, які будуть вічно…
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 10844 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Ты! причинял природе боль. Покайся! - Лариса Попова Печатаю с разрешения автора. Бог говорит детям и подросткам, сердца которых ещё не окаменены жестокостью этого века, об ОТВЕТСТВЕННОСТИ перед животным миром, почвой, растениями,- всем тем над чем Бог поставил ЧЕЛОВЕКА, УПРАВЛЯТЬ СВЯТО И СПРАВЕДЛИВО.
А мы, взрослые, КОГДА говорили об этом с Богом последний раз?
Часто ли мы слышим проповеди о грехе против природы? говорим об этом с детьми? Может пришло время начать молиться о восстановлении природы? восстановлении морей, рек, океанов?
Азовское море самое плодородное на планете; что мы сделали с ним? где его рыба? Может пора сопоставить доходы от военно - промышленного комплекса и потери?
Что говорит об этом Слово Божье?
А что говорит об этом Бог сердцу нашему, СЕРДЦУ МОЕМУ?
На Украине возник проект о строительстве 100 атомных электростанций (Написано: розга для глупого. Не розги, атомной дубинки Чернобыля мало?).
Мы говорим: Отче! ни один договор нечестивых о народе и земле Украины противный Твоему ВЫШНЕМУ совету и Твоей благой воле ДА НЕ СОСТОИТСЯ И НЕ СБУДЕТСЯ. То чему быть предопределила воля Твоя и совет Твой, Отче, рукою Твоею исполни и соверши. Да познаем на земле путь Твой, во ВСЕХ народах спасение Твое! Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
