***
Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі,
Назву Тебе ЛЮБОВ, бо добро несеш,
ЩАСТЯ, бо Ти – це все,
НІЖНІСТЬ, втішиш мене в журбі,
НЕБО, бо високий Ти,
ЗІРКА, бо ведеш в пітьмі,
СИЛА Ти, як безсилі ми,
СКЕЛЯ, бо в Слові твердий,
ЛІТО, бо тепло Твоє
Серце зігріва ласкавим променем
ВІРНІСТЬ, бо не забуваєш мене,
ВІЧНІСТЬ, бо Ти майбуття моє.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Прочитано 11722 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Ангел! Ангел! Или почём фунт лиха... - Илларион Сейчас набегут христиане-тыловики из обоза со звездами на погонах. Они как правило могучие теоретики и никакие практики. В их глазах БОГ жалок, мелочен и бессилен. Он ничего не может, кроме как сидеть в засаде с радаром, карать и искать себе рабов. Ну что же, каждый постигает истину с поправкой на себя. Если ты трус, то и бог у тебя жалкий. Если ты святоша, то и бог у тебя подобен фарисею....
Мой же Бог, Отец мне. Любящий, добрый, заботливый. И вас прошу верить именно в такого Господа!
Будут вопросы, обращайтесь по почте или контактную форму на моем сайте. Рекомендую так же прослушать этот текст в аудиоформате на моем сайте http://nilys.narod.ru
Ссылка на прослушивание есть внизу страницы
Проза : Художник - Владимир Деменин Мы часто задаем себе вопросы вот один из них. …
Зачем мы приходим на землю?
А когда мы став верующими начинаем задавать себе ещё один сложный вопрос. Что мы оставим после себя на земле когда уйдём в вечность.
