"Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від
усякого меча обосічного, проходить воно аж до
поділу душі й духа, суглобів та мозків, і
спосібне судити думки та наміри серця." (Євреїв 4:12)
Ти пишеш, Боже, вірю, пишеш,
Свої Закони у думках.
Хоч і не бачим, всюди дишеш,
Живеш в впокорених серцях.
Хтось сіє Слово, поливає,
А Ти, Спасителю, ростиш.
Як воно так, ніхто не знає,
Та щоб збулось, що в Нім, слідиш.
У серце людське залягають
Живі і діючі Слова,
Там працю Божую здійсняють,
І кличуть, кличуть до Христа.
Почувши раз людина знає,
Що вона грішна, у гріхах.
Як жити далі вибирає,
Є шанс покаятись в ділах.
А Слово діє, проникає,
І дух і душу поділя;
Зове і кличе, не змовкає
Про щастя, вічність, про Христа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чего хочет человек... - Богданова Наталья Есть одна современная притча об этом.
Пришел Иисус Христос, переодетый врачом, в палату к неходячим больным, прикованным к постели. Подходит к одному:
"Что у тебя?"
"Ноги не ходят"
"Встань и иди!" - сказал ему Иисус. Тот поднялся и стал ходить по палате.
Иисус сразу удалился.
"Слушай, кто это?"- спрашивают другие больные.
"Не знаю, врач какой-то"
"Ну и как он тебе?"
"Да, как все... не поговорил даже"
